1

ВСТУП

Суспільна географія в системі географічних наук. Об’єкти  вивчення суспільної географії. Зв’язок суспільної географії з іншими науками.

Методи економіко-географічних досліджень.

Дослідження

Видатні економіко-географи

Учень/учениця:

називає об’єкти вивчення суспільної географії;

знаходить інформацію про видатних економіко-географів (Костянтин Воблий, Максим Паламарчук, Франсуа Перру, Пол Кругмен) та їх внесок у розвиток суспільної географії;

пояснює актуальність і необхідність вивчення суспільної географії;

аналізує методи економіко-географічних досліджень;

встановлює зв’язок суспільної географії з іншими науками;

оцінює значення для людства знань з суспільної географії

9

Розділ І. Національне та світове господарство

4

Тема 1. Національне господарство.

Національне господарство (Національна економіка). Валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний продукт (ВНП), індекс людського розвитку (ІЛР).

Секторальна модель економіки. Сектори національної економіки України. Поняття «економічний розвиток» та його складники.

Інституціональна структура національної економіки. Форми просторової організації виробництва. Чинники розміщення виробництва..           

Практична робота

1. Аналіз секторальної структури національного господарства України.

Учень/учениця:

називає ознаки понять «національне господарство», «валовий внутрішній продукт», «валовий національний продукт», «індекс людського розвитку», «підприємство», «виробництво», «послуга»;

наводить приклади чинників розміщення виробництв своєї місцевості (сировинний, паливно-енергетичний, водний, транспортний, науково-технічного прогресу, трудових ресурсів, екологічний, чинник споживача, військово-стратегічний);

характеризує особливості секторальної структури господарства, чинники розміщення виробництва і надання послуг та форми просторової організації виробництва (концентрація, комбінування, спеціалізація, кооперування, агломерування).

порівнює форми організації виробництва;

пояснює зміни у комплексі національної економіки України;

аналізує сучасну секторальну структуру національного господарства України

5

Тема 2. Світове господарство.

Поняття «спеціалізація території», «міжнародний географічний поділ праці», «світове господарство» («світова економіка»), «світовий ринок». Етапи формування світового господарства.

Типи та еволюція економічних систем.

Типізація ООН країн світу за рівнем економічного розвитку, місце України в ній. 

Сучасні тенденції розвитку світового господарства (світової економіки). Особливості розвитку сучасного світового господарства під впливом глобалізації.

Науково-технічний прогрес (НТП), його основні риси. Світове господарство у період НТП, його вплив на структуру та чинники розміщення виробництва.

Практична робота

2. Позначення на контурній карті країн «Великої двадцятки» (G-20) а визначення їх місця у сучасній типізації ООН.

Учень/учениця:

називає ознаки понять «спеціалізація території (населеного пункту, району, регіону, країни)», «міжнародний географічний поділ праці», «світове господарство» («світова економіка»), «світовий ринок», «науково-технічний прогрес»;

наводить приклади країн світу з різним рівнем економічного розвитку (за типізацією ООН);

показує на карті країни «Великої сімки» (G-7),  «Великої двадцятки» (G-20), нової індустріалізації (Республіка Корея, Сінгапур, Малайзія, Таїланд, Бразилія, Мексика, Аргентина), окремі найменш розвинуті (Нігер, Ефіопія, Афганістан, Гаїті, Кірибаті);

аналізує різні типи економічних систем;

характеризує тенденції розвитку світового господарства в епоху НТП (інтернаціоналізація виробництва, міжнародна економічна інтеграція, інформатизація, глобалізація);

пояснює вплив НТП на структуру світового господарства та темпи його розвитку;

оцінює сучасні тенденції розвитку світового господарства

5

Розділ ІІ. Природні ресурси світу та України

1

Тема 1. Географічне середовище.

Географічне (навколишнє) середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Види природокористування. Ресурсозабезпеченість. Природно-ресурсний потенціал.

Учень/учениця:

називає ознаки понять «географічне середовище», «природокористування»; «природно-ресурсний потенціал»,  «ресурсозабезпечення»;

аналізує наслідки взаємодії суспільства і природи;

оцінює ресурсозабезпеченість світу, окремих регіонів і країн на основі аналізу статистичних даних;

прогнозує наслідки нераціонального природокористування у зв’язку з обмеженістю природних ресурсів

4

Тема 2. Природні умови і ресурси.

Поняття про природні умови і природні ресурси.  Вплив природних умов на особливості життєдіяльності та господарювання у різних країнах світу та регіонах України. Класифікація природних ресурсів.

Мінеральні ресурси. Паливно-енергетичні ресурси: найбільші в світі басейни й країни за видобутком нафти, природного газу, кам’яного вугілля та ін. Рудні ресурси: найбільші басейни й країни з видобутку залізних руд та руд кольорових, рідкоземельних і благородних металів. Нерудні ресурси: найбільші райони й країни з видобутку калійних солей, самородної сірки, алмазів. Оцінка мінерально-сировинної бази України.

Географія світових земельних, лісових, водних, рекреаційних ресурсів, ресурсів Світового океану. Оцінка забезпечення України земельними, лісовими, водними, рекреаційними ресурсами.

Практична робота

3. Позначення на контурній карті найбільших басейнів видобутку нафти, природного газу, кам’яного вугілля, залізної руди та руд кольорових металів світу

Учень/учениця:

називає класифікацію природних ресурсів за характером їх відновлення та належністю до компонентів природи, основні групи мінеральних ресурсів;

показує на карті:

найбільші басейни нафти і природного газу: Перська затока, Західносибірський та Волго-Уральський (Росія), Середньоазійський, Зондський, Сахарський, Гвінейської затоки, Центральноамериканський, Техаський, Мексиканської затоки, Каліфорнійський та Аляскинський (США), Західноканадський, Північноморський;

найбільші басейни та райони видобутку кам’яного вугілля: Рурський (Німеччина), Верхньосілезький (Польща), Донецький (Україна), Кузнецький (Росія), Карагандинський та Екібастузький (Казахстан), Північно-Східний (Китай), Східний (Індія), Аппалацький (США), Південно-Східний (Австралія);

країни, що мають найбільші поклади залізних руд: Бразилія, Австралія, Канада, Китай, Індія, Казахстан, Україна, Росія, Південна Африка, Швеція;

найбільші пояси залягання руд кольорових металів: Кордильєри-Анди, «вольфрам-олов’яний пояс» Азії, «мідний пояс» Африки;

наводить приклади природних ресурсів різних видів та впливу природних умов на особливості життєдіяльності та господарювання у різних країнах світу та регіонах України;

характеризує особливості розміщення природних ресурсів у світі;

аналізує карти світових природних ресурсів;

пояснює проблеми і перспективи використання природних ресурсів на сучасному етапі розвитку суспільства;

оцінює забезпечення України різними видами природних ресурсів

29

Розділ ІІІ. Структура світового господарства та її відображення в економіці України

4

Тема 1. Паливно-енергетична промисловість.

Значення і структура паливно-енергетичної промисловості у господарстві. Паливно-енергетичний баланс. Енергозбереження.

Паливна промисловість України. Джерела та шляхи надходження паливних ресурсів в Україну. Нафтопереробна промисловість України. Проблеми й перспективи розвитку паливної промисловості України.

Електроенергетика України. Найбільші ТЕС, АЕС, ГЕС, ЛЕП.  Відновлювані джерела енергії. Підприємства паливної промисловості та електроенергетики свого регіону.

Паливно-енергетична промисловість світу. Найбільші країни-експортери та імпортери нафти, природного газу, кам’яного вугілля. Найбільші країни-виробники та споживачі електроенергії в світі

   .
Практичні роботи (на вибір вчителя)

4.1 Позначення на контурній карті України головних нафто- і газопроводів, центрів нафтопереробки, найбільших електростанцій та пояснення принципів їх розміщення.

4.2 Побудова та аналіз діаграм виробництва електроенергії різними типами електростанцій в Україні,  країнах Європи та світу

Дослідження. Використання енергії і тепла у домогосподарстві (за певний період часу). Виявлення шляхів енергозбереження.

Учень/учениця:

називає склад паливно-енергетичної промисловості, типи електростанцій за джерелом енергетичних ресурсів, проблеми функціонування енергетичної галузі, шляхи енергозбереження;

наводить приклади найбільших країн-експортерів та імпортерів нафти, природного газу, кам’яного вугілля, найбільших країн-виробників та споживачів електроенергії в світі та Європі;

показує на карті:

ГЕС: Сань-Ся (Китай), Ітайпу (Бразилія – Парагвай), Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпрогес, Каховська, Дністровська (Україна);

ГАЕС: Київська, Дністровська, Ташлицька (Україна);

АЕС: Касівадзакі-Каріва (Японія), Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька (Україна);

ТЕС: Тайчжунська (о.Тайвань або Китайський Тайбей), Запорізька, Криворізька, Бурштинська, Зміївська,  Придніпровська, Ладижинська, Трипільська (Україна);

центри нафтопереробки: Кременчук, Лисичанськ, Дрогобич (Україна);

характеризує особливості розвитку і розміщення галузей паливної промисловості, перспективи застосування різних видів відновлюваних джерел енергії в світі, Україні та у своєму регіоні;

порівнює особливості виробництва електроенергії та енергозбереження в Україні та провідних державах світу;

аналізує шляхи надходження паливно-енергетичних ресурсів в Україну;

оцінює динаміку виробництва електроенергії електростанціями різних типів в Україні та країнах Європи

4

Тема 2. Металургія.

Значення та структура металургії у світовому господарстві. Сировинна база та технологія виробництва чавуну і сталі. Комбінування у чорній металургії. Кольорова металургія. Технологія виробництва та принципи розміщення підприємств з виплавки чорних та кольорових металів.  Екологічні проблеми металургії.

Чорна металургія України. Основні вітчизняні металургійні райони та центри. Місце України серед країн світу за виробництвом чорних металів.

Кольорова металургія України. Основні центри виплавки кольорових металів в Україні. Металургія світу. Найбільші-країни виробники та споживачі чорних та кольорових металів у світі.

Практична робота (на вибір вчителя)

5.1 Нанесення на контурну карту сировинної бази, районів та основних центрів чорної металургії України. 5.2 Аналіз обсягів виробництва чорних металів в Україні та світі.

Учень/учениця:

називає склад чорної і кольорової металургії, чинники розміщення галузей, проблеми і перспективи їх розвитку;

показує на карті:

райони та центри чорної металургії в Україні: Придніпровський (Кривий Ріг, Дніпро, Кам’янське, Запоріжжя, Новомосковськ, Нікополь), Донецький (Краматорськ, Алчевськ, Харцизьк), Приазовський (Маріуполь);

центри кольорової металургії в Україні: Запоріжжя, Побузьке, Миколаїв, Бахмут, Костянтинівка;

наводить приклади найбільших країн-виробників чавуну і сталі, кольорових металів в світі та Європі;

характеризує негативні наслідки впливу металургійного виробництва на довкілля;

пояснює принципи розміщення підприємств чорної і кольорової металургії;

аналізує статистичні дані щодо обсягів виробництва металургійної продукції в Україні та світі;

оцінює значення металургії для розвитку господарства України

3

Тема 3. Машинобудування.

Роль машинобудування у сучасному світі. Структура та принципи розміщення підприємств. Спеціалізація та кооперування.

Машинобудування в Україні. Найбільші центри та основні райони розвитку машинобудування. Підприємства машинобудування свого регіону. Проблеми і перспективи розвитку підприємств машинобудування  в Україні.

Машинобудування світу. Найбільші країни-виробники продукції машинобудування.

Дослідження

Творчий проект «Географія моєї автомрії»

Учень/учениця:

називає структуру та чинники розміщення машинобудування, проблеми і перспективи його розвитку, найбільші машинобудівні регіони світу: Північна Америка (США, Канада), Країни ЄС, Східна та Південно-Східна Азія (Японія, Китай, нові індустріальні країни).

показує на карті: найбільші центри (Харків, Запоріжжя, Дніпро, Київ, Херсон, Львів, Кременчук, Миколаїв) та райони (Харківський, Донецький, Придніпровський, Прикарпатський) машинобудування в Україні:

наводить приклади найбільших країн-виробників автомобілів, морських суден, літаків, електроніки в світі та Європі;

характеризує сучасні тенденції розвитку і розміщення машинобудування;

аналізує проблеми розвитку машинобудування в Україні;

пояснює принципи, що впливають на розміщення загального, транспортного, точного машинобудування;

оцінює роль машинобудування у розвитку світового господарства та в Україні;

співпрацює у малій групі співробітництва;

представляє результати дослідження

3

Тема 4. Хімічна та лісова промисловість.

Значення та склад хімічної промисловості. Природно-сировинна база та використання відходів. Принципи розміщення основних виробництв хімічної промисловості.

Хімічна промисловість України. Основні райони розвитку хімічної промисловості в Україні. Підприємства хімічної промисловості свого регіону Хімічна промисловість світу. Найбільші-країни виробники мінеральних добрив та полімерів. Проблеми та перспективи розвитку хімічної промисловості.

Лісове господарство та лісова промисловість. Структура та значення, особливості розміщення. Лісова промисловість України та світу. Найбільші в світі країни-виробники деревини та паперу. Проблеми й перспективи розвитку галузі в Україні та світі. Лісове господарство та підприємства лісової промисловості свого регіону.

Учень:

називає склад хімічної (гірничо-хімічна промисловість, основна хімія, хімія органічного синтезу) та лісової промисловості, найбільші регіони розвитку хімічної промисловості світу: Європа, Північна Америка (США, Канада), Східна та Південно-Східна Азія (Японія, Китай, Нові індустріальні країни);

показує на карті:

найбільші райони (Донецький, Придніпровський, Прикарпатський)

та центри хімічної промисловості  в Україні (Запоріжжя, Кам’янське,  Дніпро, Одеса, Суми, Сєверодонецьк, Костянтинівка, Яни Капу, Біла Церква, Черкаси, Київ, Умань); 

найбільші центри лісової промисловості в Україні: Малин, Коростень, Ковель,  Обухів, Рахів, Перечин;

наводить приклади найбільших в світі країн-виробників мінеральних добрив та полімерів, деревини та паперу;

характеризує сировинну базу хімічної та лісової промисловості;

пояснює чинники розміщення підприємств хімічної та лісової промисловості, особливості спеціалізації лісової промисловості в основних  лісових поясах світу: північному (ліси помірного поясу) та південному (вологі екваторіальні і тропічні ліси);

аналізує зв’язки хімічної промисловості з іншими видами виробництва;

визначає зв’язки між лісовою та хімічною промисловістю;

оцінює вплив хімічної та лісової промисловості на довкілля, наслідки використання лісових ресурсів у світі,  в Україні та у своєму регіоні.

3

Тема 5. Виробництво побутових товарів.

Структура виробництва побутових товарів. Чинники розміщення та склад легкої промисловості.

Чинники розміщення провідних галузей текстильної промисловості в Україні: бавовняної, вовняної, лляної, шовкової, конопляно-джутової, трикотажної. Швейна та шкіряно-взуттєва промисловість України. Підприємства легкої промисловості свого регіону. Проблеми і перспективи розвитку легкої промисловості в Україні. Географія текстильної промисловості світу. Найбільші країни-виробники та експортери тканин, одягу та взуття на світовий ринок.

Народні промисли, їх роль у господарстві. Найвідоміші народні промисли України.

Дослідження. Народні промисли різних регіонів України та світу.

Учень/учениця:

називає складові виробництва побутових товарів, структуру легкої промисловості;

показує на карті найбільші центри легкої промисловості  в Україні:  Херсон, Чернігів, Луцьк, Черкаси, Житомир, Рівне, Київ, Одеса, Харків;

наводить приклади найбільших в світі та Європі країн-виробників та експортерів тканин, одягу і взуття на світовий ринок;

характеризує особливості виробництва продукції легкої промисловості;

пояснює чинники розміщення підприємств легкої промисловості;

оцінює роль легкої промисловості для задоволення життєвих потреб населення України та свого регіону;

оцінює роль народних промислів в Україні;

співпрацює у малій групі співробітництва;

представляє результати дослідження.

6

Тема 6. Сільське господарство і харчова промисловість.

Значення сільського господарства у сучасному світі, його структура за власністю та складом виробництв.

Виробничі зв’язки сільського господарства з промисловістю. Природні чинники розвитку сільського господарства. Проблеми сільського господарства.

Сільське господарство України. Структура сільськогосподарських угідь в Україні. Структура рослинництва. Розміщення в Україні зернового господарства, технічних культур, картоплярства, овочівництва, баштанництва, виноградарства.

Тваринництво Україні. Розвиток кормової бази тваринництва.  Структура та розміщення  тваринництва. Рибне господарство. Зональна спеціалізація сільського господарства України. Гірські та приміські сільськогосподарські райони. Сільське господарство у своєму регіоні.

Харчова промисловість України, її  склад та чинники розміщення виробництв (буряко-цукрового, олійного, маслосироробного, плодоовочеконсервного, рибного, хлібопекарного, макаронного, борошномельного, круп’яного, кондитерського, пивоварного, виноробного виробництв, розливу мінеральних вод). Проблеми і перспективи розвитку харчової промисловості в Україні. Харчова промисловість свого регіону.

Сільське господарство світу. Географія основних зернових і технічних культур та виробництва продукції тваринництва. Найбільші країни-виробники та експортери сільськогосподарських культур. Традиційні виробництва харчової промисловості окремих країн світу.

Практична робота

6. Аналіз зональної спеціалізації сільського господарства України

Дослідження. Кухні світу та України.

Учень/учениця:

називає структурні елементи сільського господарства, види сільськогосподарських угідь, країни-лідери світу за виробництвом пшениці, рису, кукурудзи, бавовнику, льону-довгунця, соняшнику, сої, цукрової тростини, цукрових буряків, чаю, кави, какао, картоплі, країни-лідери за поголів’ям великої рогатої худоби, свиней, овець, свійських птахів;

наводить приклади центрів та найвідоміших підприємств кондитерської, буряко-цукрової, олійної, маслосироробної, плодоовочеконсервної, рибної, пивоварної, виноробної промисловості України, розливу мінеральних вод;

показує на карті райони вирощування сільськогосподарських культур та розвитку тваринництва в Україні, основні світові райони розвитку сільського господарства;

характеризує структуру сільського господарства та особливості розміщення рослинництва і тваринництва відповідно до кліматичних умов та ґрунтових ресурсів у світі, Україні, своєму регіоні;

пояснює чинники розміщення різних галузей харчової промисловості;

визначає зональну спеціалізацію сільського господарства України та світу;

аналізує карти сільськогосподарських культур та тваринництва, тенденції і показники розвитку сільського господарства, склад харчової промисловості;

оцінює соціально-економічну роль сільського господарства у світі, проблеми і перспективи його розвитку на сучасному етапі, місце України в світі з виробництва сільськогосподарської продукції

6

Тема 7. Послуги.

Значення та структура сфери послуг: транспорт, освіта, наука, культура, туризм, фізкультура і спорт, охорона здоров’я, торгівля, фінансові та аутсорсінгові послуги, житлово-комунальне господарство, органи державної влади та ін.

Транспорт України. Наземні види. Залізничний транспорт. Залізнична мережа України. Автомобільний транспорт. Найважливіші автомагістралі України. Водні види. Найбільші морські та річкові порти України. Повітряний транспорт. Трубопровідний транспорт. Транзитне значення нафто- та газотранспортної системи України. Транспортна мережа свого регіону. Проблеми і перспективи розвитку транспорту в Україні.

Транспорт світу. Країни, що вирізняються великою протяжністю і густотою залізниць та автомобільних доріг. Найбільші морські порти та судноплавні річки світу. Найбільші аеропорти світу. Найдовші нафто- і газопроводи світу. Міжнародні транспортні коридори. 

Туризм та його види. Туризм в Україні. Міжнародний туризм. Об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. Країни світу з найбільшою кількістю об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Освіта. Наука. Технополіси. Охорона здоров’я. Найвідоміші освітні й наукові центри в Україні та світі.

Торгівля. Фінансові послуги. Найбільші фінансові центри в Україні та світі. Аутсорсингові послуги.

Дослідження

Найвідоміші об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО.

Учень/учениця:

називає складові сфери послуг, види транспорту і зв’язку, туризму, суттєві ознаки понять «транспортний вузол», «транспортна магістраль», види міжнародного туризму, види транспорту, що посідають перше місце за обсягом перевезень вантажів і пасажирів у світі та в Україні, основні шляхи переміщення вантажів і пасажирів у світі та в Україні, країни-лідери за протяжністю залізниць, автомагістралей, тоннажу морського флоту, найвідоміші спеціалізовані центри освіти і науки: Гарвард (США), Оксфорд, Кембридж (Велика Британія);

наводить приклади найбільших транспортних вузлів і магістралей в Україні, найвідоміших об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в різних частинах світу та Україні;

показує на карті:

найбільші міжнародні фінансові центри: Лондон, Нью-Йорк, Сінгапур, Сянган, Токіо;

найбільші за вантажообігом морські порти: Сінгапур, Шанхай, Роттердам, Гамбург, Лос-Анджелес, Нью-Йорк, Порт-Саїд, Дурбан, Мельбурн;

найбільші за пасажирообігом аеропорти: Атланта, О’Хара (Чикаго), Пекін-Столичний, Токіо, Хітроу (Лондон), Шарль-де-Голь (Париж);

найвідоміші морські судноплавні канали: Панамський, Суецький, Кільський;

найвідоміші центри фінансових, торгівельних, освітніх, наукових, аутсорсінгових  послуг в різних регіонах світу та Україні;

характеризує особливості розміщення і розвитку різних видів транспорту, торгівлі, туризму, освіти, науки, охорони здоров’я;

порівнює види транспорту за обсягом перевезень вантажів і пасажирів;

визначає розвиток і значення різних видів транспорту та інших послуг у своєму регіоні;

оцінює роль сфери послуг для задоволення потреб населення, значення української транспортної системи  у здійсненні міжнародних перевезень

5

Розділ IV. Міжнародне співробітництво та глобальні виклики людства

1

Тема 1. Форми зовнішніх економічних відносин.
Форми міжнародного співробітництва. Обсяги і структура зовнішньоекономічних зв’язків України. Основні країни-партнери у зовнішній торгівлі України

Учень/учениця:

називає основні форми міжнародних відносин між державами (зовнішня торгівля, міжнародні кредитно-фінансові відносини,  надання послуг);

аналізує структуру зовнішньоекономічної торгівлі України та напрями співробітництва України з країнами світу, перспективи їх розвитку з урахуванням потреб національного господарства (економіки)

1

Тема 2. Міжнародні організації.

Міжнародні організації – результат міжнародної економічної та політичної інтеграції. Історія створення сучасних міжнародних організацій та їх значення у світі. Класифікація міжнародних організацій. Інтеграція та співпраця України зі світовими організаціями. 

Найвпливовіші міжнародні організації сьогодення: ООН, НАТО, Європейський Союз, Рада Європи, ОПЕК.

Учень/учениця:

називає суттєві ознаки понять «міжнародна інтеграція», «міжнародні економічні організації»;

показує на карті: країни, що входять до галузевих і регіональних міжнародних економічних організацій;

характеризує функції та основні види діяльності найбільш впливових міжнародних галузевих і регіональних організацій;

порівнює  діяльність галузевих міжнародних організацій;

пояснює участь України в міжнародних економічних організаціях;

оцінює роль міжнародних галузевих і регіональних організацій у розвитку світового господарства та відносин між країнами

3

Тема 3. Глобальні проблеми людства.

Поняття про глобальні проблеми людства. Час та причини їх виникнення й загострення. Проблема війни і миру. Екологічна проблема.  Сировинна й енергетична проблеми. Демографічна та продовольча проблеми. Проблема освоєння Світового океану. Проблема подолання відсталості країн, що розвиваються.

Взаємозв’язок глобальних проблем. Роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв'язуванні. Сталий розвиток – стратегія людства на ХХІ ст. Глобальні прогнози.

Дослідження

Прояв глобальних проблем у своєму регіоні.

.

Учень:

називає глобальні проблеми людства;

наводить приклади «гарячих точок» на карті Європи і світу;

характеризує поширення глобальних проблем та їх прояв на території України; складники та основні положення концепції сталого розвитку;

аналізує сутність, причини виникнення, особливості розвитку сучасних глобальних проблем;

показує на карті: країни-члени Ядерного клубу (США, Велика Британія, Франція, Росія, Китай, Індія, Пакистан), найбільші в світі райони екологічної катастрофи (зона Чорнобильської АЕС, район Приаралля);

оцінює наслідки прояву глобальних викликів для окремих регіонів і країн світу, роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв'язанні;

обґрунтовує можливі шляхи подолання глобальних проблем;

складає прогнози майбутнього розвитку людства

3

РЕЗЕРВ ЧАСУ